В Житті Завжди Чогось не Вистачає!

Знайоме відчуття: дивишся на своє життя й розумієш, що в ньому багато важливого. Є людина, яку любиш, робота, друзі, дім. Ти цінуєш це — і все одно часом думаєш: «Але ж мені чогось не вистачає».

У стосунках є любов, але бракує легкості.

У сексі — потягу чи новизни.

У роботі — сенсу або визнання.

З друзями — близькості, якої прагнеш.

А часом здається, що чогось не вистачає у стосунках із собою чи зі світом.

І тоді можна почати дорікати собі: «Я невдячна. Інші були б раді тому, що маю. Чого мені ще треба?»

Та вдячність не скасовує бажань. Можна любити партнера й хотіти, щоб у стосунках щось змінилося. Можна цінувати своє життя й водночас відчувати незадоволення. Ці почуття можуть існувати поруч.

До того ж ми змінюємося. Дорослішаємо, набуваємо досвіду, інакше відчуваємо себе, своє тіло й стан здоров’я. Разом із цим змінюється і те, чого ми потребуємо.

У терапії ми прояснюємо, що стоїть за цим відчуттям. Можливо, те, чого тобі начебто бракує, насправді не є потрібним саме тепер, а тривога навколо цього стала звичним способом звинувачувати чи карати себе.

Коли ми краще розуміємо себе, може виявитися, що те, що вже є в житті, саме й відповідає нашим потребам на цьому етапі. А може стати зрозуміло, що чогось справді бракує і важливо подумати, як про це подбати.