Карл Юнг Вважав, що Людина Закохується по Цим Двум Причинам

✨️ Перша — архетип тіні

Тебе тягне до того, в кому живе твоя незнана частина.

Якщо ти звикла бути “правильною” — ти залипаєш на вільного, хаотичного, емоційного. Бо в ньому — те, що ти собі не дозволяєш. Але це не любов. Це психічна компенсація.

✨️ Друга — проєкція душі.

Юнг називав це “аніма й анімус”.

Ми переносимо на іншого всі ідеї про те, ким хочемо бути, що хочемо відчути, чого в нас ніколи не було.

І бачимо не людину — а дзеркало нашої глибокої потреби.

І поки не усвідомимо — не розлюбимо.

У терапії це звучить так:

“Я не можу від нього відірватися, бо з ним я вперше відчула себе живою”.

Але це не він дав життя. Це ти нарешті торкнулась себе через нього. І стала залежною не від нього, а від доступу до себе.

‼️Найпарадоксальніше‼️

Справжня любов починається лише після того, як ці 2 ілюзії згорять🔥

Коли ти більше не хочеш, щоби тебе "доповнили" - бо ти вже цілісна. І тоді ти любиш не те, чого тобі бракує, а те, що тебе збагачує.

Юнг вважав, що ми зустрічаємося з іншими, аби через них зустріти СЕБЕ.

І якщо ти не пройшла через себе, - ніхто не витримає твою проекцію.

А що, якщо твої "великі кохання" - це лише втрачені частини тебе, які намагалися повернутися?🤔