Найглибше Знецінення — Коли Вас Привчають не Довіряти Власним Переживанням.

Ви говорите: «Мені було боляче», а у відповідь чуєте:

«Ти все перебільшуєш».

«Це був звичайний жарт».

«Ти знову щось вигадала».

«Нормальна людина так не реагувала б».

Якщо це повторюється роками, людина поступово перестає запитувати себе: «Що я відчуваю?» Натомість вона думає: «А чи маю я право це відчувати?»

З’являється звичка перевіряти власну реальність через інших: питати друзів, перечитувати повідомлення, довго відновлювати послідовність розмови, шукати докази того, що образа, страх або гнів були «достатньо обґрунтованими».

Це не обов’язково надмірна чутливість. Часто це наслідок стосунків, у яких ваші почуття визнавали лише тоді, коли вони були зручними для іншої людини.

Почуття не завжди точно пояснюють наміри іншого. Але вони завжди повідомляють щось важливе про наш внутрішній досвід. Якщо вам боляче — це не доводить, що партнер хотів завдати болю. Проте й не означає, що переживання потрібно скасувати.

У психотерапії ми не вчимося вважати себе завжди правими. Ми вчимося розрізняти: де почуття, де припущення, де факти — і більше не відмовлятися від себе лише тому, що комусь незручно нас почути.

Спробуйте помітити: коли вам погано, ви спочатку прислухаєтеся до себе — чи одразу шукаєте людину, яка дозволить вам так почуватися?

Tetyana Pelekh, psychotherapist

psycholog-pelekh.com