Чому Багатьом Людям Набагато Легше Страждати, ніж Бути Щасливими?

У терапії я часто бачу людей, які готові допомогти всім навколо, але не можуть без почуття провини дозволити щось для себе чи поставити власні потреби на перше місце.

Дуже часто справа зовсім не в обставинах.

Справа в тому, чи дозволяє людина собі жити добре, отримувати задоволення від життя, користуватися його благами і не відчувати провини за це.

Тому що найвищим рівнем розвитку свідомості є дати право собі користуватися благами життя і не відчувати себе винним за це.

У психотерапії ми часто зустрічаємося з внутрішніми заборонами, які формуються ще в дитинстві, підтримуються сімейними посланнями та сценаріями і роками впливають на наші рішення, вибори та ставлення до себе.

Найчастіше вони проявляються у звичці ставити себе на останнє місце.

Але зрілість полягає не в тому, щоб усе життя відмовляти собі.

Зрілість полягає в тому, щоб витримати власне благополуччя.

Витримати успіх, достаток і право жити так, як хочеться саме вам, без виправдань і без самопокарання.

Іноді саме до цього ми йдемо в психотерапії.

До простого внутрішнього дозволу:

«Дати право собі користуватися благами життя і не відчувати себе винним за це.»

Бо життя дане нам не лише для того, щоб витримувати його.

Ним варто смакувати.