Коли Закінчується Щось Щире💔

У психотерапії існує поняття недавнього минулого — це стан, коли щось емоційно важливе вже завершилося, але психіка ще не змирилася з його відсутністю.

Це може бути стосунки, період натхнення, внутрішнє піднесення — будь-що, що давало відчуття життя, тепла, сенсу🫶

У цей час з’являється смуток, ніби втрата чогось дуже живого. Людина входить у теперішнє з відчуттям порожнечі, ніби частина її залишилася «там».

Психічні реакції бувають різні:

🌱 хтось намагається утримати минуле, залишаючись у ньому думками й почуттями;

🌱 хтось занурюється у страждання, відчуваючи біль утрати;

🌱а хтось закривається, черствіє, щоб не зустрічатися з болем завершеного.

Психотерапія говорить: глибокі почуття — це ресурс. Але важливо навчитися їх дозувати, не поглинаючись ними повністю.

Так само як із солодким: якщо з’їсти весь торт одразу — буде важко. А якщо смакувати невеликими порціями, можна відчути насолоду й залишити післясмак.

Вміння «смакувати» життя, дозволяти собі глибину, але й витримувати її завершення — це навичка зрілої психіки😋

Вона не про забуття, а про інтеграцію: про здатність залишати у собі тепло прожитого і водночас бути відкритим до нового.🤗