Коли слова стають небезпечними: Як сімейні конфлікти народжують заїкання

🗣Мова — це один із найважливіших проявів себе.

Коли дитина починає говорити, у її мозку🧠 активно формується зона, що відповідає за мовлення. Це не просто набір звуків — це спосіб донести світові свої емоції, потреби, межі.

Уявіть ситуацію: маленька дитина бачить, як мама і тато сваряться, кричать. Вона відчуває напругу й, використовуючи свою мову, свій прояв, намагається попросити: «Зупиніться»🚫.

Але замість спокійної реакції чує ще гучніший крик або бачить замах руки у свій бік. Для маленького мозку це потужний стрес. Дитина лякається власного прояву, її мозок «запам’ятовує», що говорити небезпечно. У нервовій системі відбувається надлом — і з’являється заїкання.

💔

Я працюю з батьками, щоб допомогти їм побачити, яку роль вони відіграли у виникненні проблеми з мовленням. Це непросто, адже батьки часто чинять сильний опір правді. Замість того, щоб визнати вплив сімейної атмосфери, вони починають звинувачувати психотерапевта або шукати пояснення у зовнішніх причинах: «злякалася собаки», «поганий сон наснився».

Тим часом головна правда залишається непоміченою — дитина постраждала через атмосферу в сім’ї. І якщо це не усвідомити та не змінити, наслідки можуть залишитися з нею на все життя.🫂